Як "Любисток" Колодія святкував

Обряд колодки чи Колодія відзначали напередодні Великого посту.

Основними дійовими особами цього обряду були жінки. Заздалегідь домовившись, вони в понеділок зранку збиралися в шинку — «щоб поколодкувати». Облюбувавши найпочесніше місце, одна з молодиць клала на стіл палицю (за «колодку» слугувало також поліно чи кийок), а решта по черзі обкручували її полотняним шматтям. Прибравши цурупалок, клали його на стіл і окрикували:

— Наша «Колодка» народилася!

Після цього, замовивши горілки, виголошували тости й вітали одна одну з «народинами». Сповита «колодка» мала лежати аж до суботи, бо у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують. Звичайно, ніхто за нею не плакав, веселі розваги тривали як при «народженні», так і при «смерті».Всі ці дні шинок одвідувало жіноцтво, щоб вчиняти обряд «від народин і до похорону».

Учасниці етноклубу «Любисток» Підлісненської сільської бібліотеки зібралися в етносадибі Бровіцької Людмили, щоб ознайомитися і відтворити обряд святкування Колодія. За традицією народини Колодки відзначають у складчину.

Накривши гарний стіл, жіночки за веселими жартами і розмовами вітворили обряд народження Колодки: народили, пеленали. Колихати колодку запросили чоловіка, щоб знав, як діток колишуть.

Після святкування народин Колодки заміжні жінки обходили ті родини, де були парубки, що не поженилися шлюбного сезону впродовж останніх мясниць, і привязували матерям колодку до ноги.

Серед наших учасниць також були жінки, що мали неодружених синів, тож і вони не минули покарання. А щоб відкупитися від колодки матері виставили могорич.